День Подяки

Радісно, урочисто, з повними серцями похвали наша церква святкувала День Подяки. І хоча ми щодня вдячні Богу за всі благословіння, та цей недільний день — то можливість централізувати свій погляд на Бога, Який дає матеріальні достатки в наші доми, дає фізичні та розумові здібності, а головне — дав нам спасіння через жертву Ісуса Христа.

 

Проходячи через головний вхід до нашого Дому Молитви, можна одразу побачити, що сьогодні, 23 вересня, особливий день: тут стоять стенди із багатим урожаєм, що дав Господь у наші сади та городи. Атмосфера в середині Дому Молитви також спонукує переглядати своє життя і дякувати Богу за достатки.

Зібрання розпочали з молитви та із пісень прославлення під супровід нашого оркестру. Перша проповідь лунала до діток, яких так багато серед всіх присутніх! Володимир Кутний розповідав про те, що Бог сіє Слово. Ми сіємо думки, а згодом жнемо вчинки, характер. Тому дуже важливо, щоб наші думки розпочинались зі Слова, Яке сіє Сам Бог. Після проповіді діти служили Богу, співали пісні, розказували вірші, декламації. Як приємно бачити, що всі долучаються до хвали і подяки Богу, починаючи з найменших.

Далі в ході зібрання мала місце і розповідь нашої сестри Люби Легкої про її місіонерське служіння в Таджикистані. Вона розповідала про виклики та потреби в цій нелегкій справі. Також ділилась радісними історіями навернення та покаяння. Просила молитись за це служіння, а також при можливості долучитись до нього фінансово, бо так багато є потреб в цій сфері. Ми раді, що саме з нашої церкви вийшла на таке непросте служіння наша сестра Люба.

Словом також служив брат Олег Ридзанич, який на прикладі відносин Бога з ізраїльським народом, показав, як Бог прагне, щоб людина не величалась і не приписувала собі всі ті справи, які Бог робить для неї. А також, щоб ми були вдячними завжди, незалежно від обставин у нашому житті.

Що потрібне людині для життя, те нам Бог посилає — хліб щоденний, та й не тільки, адже столи наші повні їжі вдосталь; воду, без якої немає життя; їжу духовну — це Слово Боже, яке маємо у різних форматах, у вільному доступі 24 години на добу! Тож за це наша церква і звершувала молитву, а пастори піднесли символічні знаки — хліб, кувшин води та Біблію. Після молитви ще лунали пісні та вірші на славу Божу.

Основну та завершальну проповідь проголошував Ярослав Стащак. Він говорив про те, що на день Подяки ми згадуємо і про наші плоди, які ми приносимо в щоденному християнському житті. І першопричиною плодів є перебування в Бозі. З чого ми починаємо свій день? Що наповнює нас протягом дня? Які наші цінності і чому ми віддаємо перевагу? Ми не можемо служити Христу без особистих близьких відносин із Ним, і тільки з Христом ми можемо приносити правильний плід.

Закінчуючи таке насичене богослужіння, кожен ішов наповнений Словом Божим, вдячністю, прославляючи Бога. А після духовного підкріплення, всіх бажаючих запросили в другий зал на смачне частування.

«Дякуйте Господу, добрий-бо Він, бо навіки Його милосердя!» Псалом 136:1