Зміцняй свої сили!

"На тебе йде розпорошувач, твердині свої стережи, виглядай на дорогу, зміцняй свої стегна, міцно скріпи свою потугу", (Наума 2:2)

Здорова і сильна людина потрібна сама собі і всім, хто її оточує, – кому менше, кому більше. І люди дбають за своє фізичне здоров’я. Одним з кращих привітань і побажань в Україні є “Дай вам Боже доброго здоров’я”.
Але сьогодні я хочу говорити про духовне здоров’я і духовні сили. Для висвітлення цієї теми я час від часу буду звертатись до ілюстрацій, пов’язаних з нашим фізичним здоров’ям і нашими силами. Не секрет, що люди піклуються про своє здоров’я і силу. А як справа з духовністю?

Отже, “Зміцняй свої сили”, а я додаю правильну фразу – духовні сили – це стане предметом наших роздумів. Для чого зміцняти? Актуальне питання і відповідь проста — для боротьби. “Бо ми не маємо боротьби проти крові та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби.” (Еф. 6:12).
Отже, перед нами духовна боротьба. І для цього потрібне відповідне спорядження, про що читаємо в Еф.6:13-17. А щоб бути добрим воїном, необхідно бути здоровим і сильним. Ворог в ці останні часи працює безупинно, сіючи між людьми страх і ненависть. Старається розрушити, розпорошити моральні, економічні, політичні та інші твердині людей. Він зазіхає і на твердині церкви. В його арсеналі:
1. Стихії світу – Кол. 2:8;
2. Пожадливість – 1 Ів. 2:15-17;
3. Спокуси – Мк. 13:22; Мт. 18:7; Ів. 16:1; Лк. 22:40-46.
І це далеко не повний перелік того, що він використовує в боротьбі проти вибраних, щоб підірвати їхнє духовне здоров’я, позбавивши їх сили.
Кожен член церкви є уздоровлений “ранами Ісуса Христа”, є зміцнений силою Божою і має повеління стояти в силах духовних. А коли так, то порозважаємо, як можна щодня зміцняти свої сили.
Для наглядної ілюстрації звернемося до нашого фізичного здоров’я і сил. Кожному відомо, щоб бути здоровим і сильним, потрібно наступне:
1. Правильно харчуватись;
2. Вести правильний спосіб життя;
3. Вживати вітаміни;
4. Час від часу обстежуватись у лікаря.
І якщо людина дотримується цих принципів, вона не буде мати проблем із своїм здоров’ям та буде сильною. Подібні принципи є і в духовному житті:
1. Правильна духовна їжа;
2.Правильне духовне життя;
3. Правильне спілкування;
4. Правильне душеопікунство.
Ми детально розглянемо ці принципи.

1. Правильна духовна їжа
Коли подивимось на правильну фізичну їжу, то знайдемо, що вона залежить від правильних продуктів, від способу їх приготування, від знань кухаря.
Щож до духовної їжі, то вона складається з:
а) Читання Слова Божого – це хліб життя. Івана 6:48 “Я – Хліб життя”, 6:51 – “Я – Хліб живий, що з неба зійшов...” Отже, читання Слова, котре свідчить про Ісуса Христа, яке є Словом Ісуса Христа, і яке є пророцтвом Ісуса Христа, стоїть в основі духовного харчування. Хто не споживає Його – це духовний труп, в ньому немає життя.
б) Слухання проповідей, які виголошуються в Домі Молитви. Проповідники повинні проповідувати всю Євангелію, викладаючи засади віри. Правильне харчування – це коли члени церкви аналізують проповіді, почуті в Домі Молитви. Це зміцнює сили.
в) Прославлення в піснях і молитвах. Це особлива їжа, яка дає належний духовний ріст і зміцнення сил. Це є любе і приємне Господу. Писання заохочує споживати таку їжу.
г) Вивчення Слова Божого. Ісус Христос сказав книжникам і фарисеям: “Дослідіть-но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, – вони ж свідчать про Мене!” (Івана 5:39). Отже, ви можете вибрати один із існуючих методів вивчення Біблії або придумати новий і вивчати Слово. Це зробить ваше духовне харчування правильним.


2. Правильне духовне життя
Коли ми говоримо за фізичне життя, то чуємо наступне: не палить, не п’є, не блудить, не вживає наркотики, незалежний від азартних ігор і т.д.
А що ж за духовне життя? – святість (відділеність). “Будьте Святі, – Я-бо Святий!” (1 Петр. 1:16).
Ми відділені від усього, що не Боже. Як відділені? Григорій Сковорода сказав: “Світ ловив мене і не спіймав.”
Ми серед світу, та ми не їхні. Ми бачимо, та не сприймаємо. Ми чуємо, та не запам’ятовуємо. І це щоденний процес. Це спосіб життя. Писання каже: “Бо це воля Божа – освячення ваше”. (1 Сол. 4:3).
І тому ап.Павло, розважаючи про це, сказав до Гал. 6:14 – “А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп’ятий світ для мене, а я для світу.” І продовжуючи цю думку апостол каже: “...бо ношу я Ісусові рани на тілі своїм!..”
Отож, проводячи святе життя, будемо зростати на силах духовних!

3. Правильне спілкування (вітаміни)
Коли говоримо про фізичне тіло, то вітаміни потрібні, щоб підтримати баланс мікроелементів в тілі. І це важливо для здоров’я та фізичних сил.
Що ж відбувається в духовному житті?
Господь визначив нам бути разом. Єв. Івана 17:11 – “Святий Отче, — заховай в ім’я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!” 21 вірш: “...щоб були всі одно...” 23 вірш: “..щоб були досконалі в одно...” Єдність – це наша сила.
Якщо ми проаналізуємо час, який ми є спільно в Домі Молитви, то це складе приблизно від 5 до 10% загального проміжку прожитого часу, в теплих “ні се, ні те” членів церкви – це 2%. І від 35 до 45% ми знаходимось на роботі та серед людей, які далеко не завжди знають Бога. Це гнітюче безбожне оточення, і тому потрібно мати друзів, люблячих Бога, для короткого спілкування в ці періоди. Можливо це буде тільки телефонне спілкування, але воно завжди додаватиме сил духовних. Це дійсно зміцняє духовні сили.
Отже, з цього ми бачимо, як наш Спаситель піклувався про єдинство дітей Божих.

4. Правильне душеопікунство (лікар)
Наскільки це важливо?
Кожний спортсмен та інші відповідальні люди мають постійний лікарняний догляд та отримують порадищодо здоров’я. Як зміцняти свою силу?
В духовному житті відбувається щось подібне, тільки з тією різницею, що кожен віруючий повинен мати душеопікуна, який завжди допоможе позбутись негативних емоцій, стресу чи чогось подібного, допоможе в плануванні і т.д.
Хто може бути душеопікуном? Це духовний брат чи сестра, кому ми довіряємо. Це може бути дружина чи чоловік. Важливо, щоб відносини були відкриті і довірливі. Душеопікун – це молитвеник, який уміє зберігати таємниці. Звичайно, це може бути диякон, пресвітер або хтось із проповідників.
Коли ми маємо душеопікуна, нам легше розібратись з духовними дарами, якими наділив нас Господь. Моліться про це і практикуйте. Душеопікунство слугуватиме зміцненню ваших духовних сил.
Отож, Слово Господнє через пророка Наума закликає зміцняти свої стегна, та міцно скріпити свою потугу, тому що йде розпорошувач.

Д-р Іван Романюк