Одне життя

Життя…це що? і що його складає?
Секунди? Миті?, та ні - напевно це не час,
Це люди… ті, яких ми зустрічаєм,
І змінюється все, - вони міняють нас.

Хтось думає що можна час назад вернути,
Прожити ще раз незабутнє у житті,
Мелодію моментів тих, - ще раз почути,
Щоб було все насправді, а не просто в сні.

Але ми грішні…часто забуваєм,
Не в часі справа, але саме в нас,
У тому чи людей, чи їх ми пам`ятаєм?
Так це ж вони, - вони спиняли час.

Не миті…не вони нам дарять радість,
І не вони тримають нашу руку у біді,
А близькі люди, - і в молодість і в старість,
Крокують поряд з нами у житті.

Тому, не час потрібно нам винити,
І не роки, що швидко пролітали,
А лиш себе, як ми старались жити,
І як своїх, так часто забували.

Бог дав нам друзів, близьких, і рідню,
Він дав життя, і час щоб в мирі жити,
Він дав нам Слово, - Біблію Святу,
Щоб кожен, як себе, - навчився всіх любити.

Настане день, ми зможем зрозуміти,
Назад нікого, вже не повернути,
Життя не дане нам для того щоб жаліти,
Тому цінуйте тих, хто хоче біля вас ще бути.

Ярослав Стащак